Правдива мова велика, коротка мова чарівна. Той, хто довго говорить, набридає, дурний той, хто весь час те саме повторює.
Відповіді чекають - всю істину скажи,
Не кажи ні хитрощів, ні брехні.
Серед мистецтв таке є вміння:
Несправність приховати, коли помилився друг,
І похвалити при всіх його радість,
Або приховати відсутність заслуг.
Не злись, коли наважиться друг твої гріхи назвати,
Не дмуй на дзеркало своє, щоб не тьмяніла гладь.
Не можуть люди завжди бути живими,
Але щасливий той, чиє пам'ятатимуть ім'я.
Марнотратство і марнотратство - це не щедрість, а хвастощі. Того, хто спалює своє майно, божевільним називають, того, хто вдень не гасить камфорну свічку, безумцем величають. Давати людям гроші напоказ - це підлість, а за це називати себе щедрим - це нахабство, так що не щедрий, а підлий той, хто не дає, поки не бачить народ. Від щедрості далекий і той, хто звик тільки після прохання давати, але краще вже не давати, ніж чіплятися. Щедрим уважай того, хто половину останнього коржика голодному дає; справжньою людиною вважай того, хто сам не їсть, а все нужденному віддає.
Бальзам для ран я не знайшов, сторінки книжок гортаючи,
Що тіло мені мучить у кров — чи не хижих птахів чи зграя?
Вогонь кохання мені душу спалив, і в гіркій тій пустелі
Не знайшов жодного цілющого листа я.