Борис Леонідович Пастернак
Любити інших - важкий хрест,
А ти прекрасна без звилин,
І принади твоєї секрет
Розгадці життя рівносильний.
Любити інших - важкий хрест,
А ти прекрасна без звилин,
І принади твоєї секрет
Розгадці життя рівносильний.
Ревнощі у чоловіка складається з егоїзму, доведеного до чортиків, із самолюбства, захопленого зненацька, і роздратованого марнославства.
Один мій друг любив цитувати:«Будь щедрим, як пальма, а якщо не можеш, як кипарис, благородним і строгим». Тут важливим є момент смирення:«а якщо не можеш». Виявляється, такий епіграф був переданий якійсь повісті, надрукованій у 70-ті роки у журналі«Юність». Також він любив повторювати: "Роби що любиш і люби те, що робиш". Я погоджуся з тим, що це, мабуть, і є щастям.
Якщо чоловік упевнений у собі, він може бути абсолютно будь-яким! Іти врозріз із усіма канонами краси, доброти, сили... Відомі випадки, коли жінки любили чоловіків, на яких би і дикий звір не подивився!
Благо тому, хто твердий за натурою і гнучкий за здоровим глуздом.
У житті немає нічого неможливого! Потрібно тільки знати, в які двері постукати.
Тобі потрібно виглядати так, ніби ти все контролюєш, навіть якщо це не так. Просто давай на всі ствердні та впевнені відповіді.
Мені сьогодні наснилася знову
Золота пора листопада...
Наче падаю в листя,
Їх готовий цілувати,
Як сестру обіймаючи і брата.
Ніби сам я такий самий листок,
Винесений з високого клена,
І лежу на рідній земліці — синок,
І на небо дивлюся здивовано.
І все життя постає переді мною
Димкою рожевою, хмарою дивовижною,
І поспішає вдалину по дорозі лісовій,
Де я бродив підлітком наївним.
Перелітні птахи летять,
Відзвінелі своє, відсвистели.
Скоро завірюхи мої печалі вгамують,
Скоро землю застелять хуртовини.
Тяжко дружити, коли хочеться поцілувати.