Груди стискаючи,
ногою відкинула покрив
заповітної таємниці -
о, як же густо-багряня
та потаємна квітка!

Журнал«Marie Claire» бере у Хіта інтерв'ю: — Коли ви востаннє почували себе щасливим?
- Сьогодні вранці під час сніданку.
- Чому?
— Бо я їв яйця і пив каву.

Якщо хочеш обдурити світ, скажи йому правду.

Ми несправедливо заявляємо, що людина — найвищий ступінь еволюції: цьому навчають у школі. Людина знищує океани, рибу, атмосферу та один одного. Людина, пролітаючи над містом, натискає кнопку і спалює всіх жителів атомною зброєю. Чи найвищий він витвір природи? Ще ні, на мій погляд. На нас чекає довгий шлях. Ми або створимо рай  на Землі, або знищимо себе і впадемо в забуття. Тільки майбутнє дасть відповідь. Яким воно буде, залежить від нас.

Бажаючи догодити юрбі, юрбі подібний будеш.

Кохання – солодка тиранія, тому що люблячий терпить її муки добровільно.

Життя не в тому, щоб жити, а щоб відчувати, що живеш.

Ми завжди маємо виходити за межі.

Не ви, а я люблю! Не ви — а я багата...
Для вас, як і раніше, залишилося все,
А для мене — весь світ став сповнений аромату,
Заспіло все і зацвіло...
У мою завжди нахмурену душу
Вірвалось життя, пестившись і дражнячи,
І золотом променів своїх вогнистих Забризкала
мене...
І якби я вам розповіла,
Яка там весна,
Я знаю, вам би сумно стало
І шкода себе...
Але я не розповім! Мені соромно перед вами,
Що жити так добре...
Що ви мені стільки щастя дали,
Не розділивши його...
Мені сховатися хочеться від вас сяйво світла,
Мені хочетьсяочі закрити,
І я не знаю, що вам дати за це
І як мені вам дякувати...

То потуги, то колотнечі.
Колотнечі — і знову потуги..
Так і крутимось ми, бідолахи,
У віковічному порочному колі.
Починали все це — варяги,
А підбивають підсумки — злодії.