— Ти маєш хвіст?
- Ну і що? У тебе апетитні груди, я ж не дивуюсь.

Справа про зниклого кролика, що світиться. У НАТО переполох.

— Але в правилах сказано...
— Їхні ідіоти вигадують! (- Це не за правилами.
- Добре, значить, правила неправильні!)

Я зараз занадто зайнятий, мені потрібно випити чаю.

— Уявіть, що на весіллі когось уб'ють. Ось кого б ви обрали?
— Найпопулярніший вибір на цей момент — ти.

- Я знаю тебе.
— Що ж, це сумно.

— Я мушу зайнятися справою.
— Ти щойно повернувся, когось загарпунивши, і тобі знову нема?!
- Це було вранці!

- О, Шерлок! Жоден із нас не був першим, чи знаєш.
— Досить усміхатися.
— Це ж моє весілля! (Ах, Шерлок, ми обидва в нього не перші.
— Досить усміхатися.
— У мене ж сьогодні весілля!)

— Ти так на метро їхав?
- Ніхто з таксистів мене не брав.

- О, слухай. Може нарешті обійдешся без цього?
- Тобто?
— Я про твій звичай загадково рухати вилицями і піднімати комір нагору. Ти і без цього крутий.
- Я... Я так не роблю!
- Робиш.