Це просто шпигунсько—кримінальний трилер, уже готовий, сідай та пиши! За законами цього жанру всі темні сили мають бути рано чи пізно переможені. Інакше це вже не трилер, а Кафка. Потрібно тільки пам'ятати, що моя чорна смуга абсурдна.

Раз вже корову подоїли, вершки назад у вим'я не повернеш.

І кому потрібні були ці райські кущі, де все не можна?

— Хтось дзвонив?
— Твій хлопець.
— Хтось важливий?
— Ні.

— Ви найжалюгідніший із усіх піратів, про які я чув.
— Але ж ви про мене чули!

— Ти просто псих!
— Можливо. Але квитки в мене.

— Я не шукаю неприємностей!
— Який жахливий підхід до життя?

Навряд чи вороги розгадають наш задум, адже нам і самим ні чорта не зрозуміло.

Погано весь час плисти за течією. Набагато більше задоволення, напружуючи спину, боротися з ним, йти вперед наперекір йому, — принаймні мені так здається, коли Гарріс з Джорджем гребуть, а я керую кермом.

Я ще не зустрічав керівника, який не вважав би, що він вміє розумітися на людях і бачить їх наскрізь. Своїм враженням ми віримо більше ніж документам.