Якщо я припускаю, що між Землею і Марсом навколо Сонця по еліптичній орбіті літає порцеляновий чайник, ніхто не зможе спростувати моє твердження, особливо якщо я додаю, що чайник настільки малий, що не видно навіть найпотужнішими телескопами. Але якби я потім сказав, що коли моє твердження не може бути спростовано, то неприпустимо людському розуму в ньому сумніватися, мої слова слід би з повною на те підставою вважати безглуздям. Тим не менш, якщо існування такого чайника стверджувалося б у стародавніх книгах, щонеділі заучуються як свята істина, і трималося б в умах школярів, то сумнів у його існуванні став би ознакою ексцентричності і привернув би до сумніву увагу психіатра в епоху освіти у ранні часи.