Нічого на світі не може бути краще, ніж повертатися туди, де на тебе люблять і чекають, де тепло і горить світло.

Про щастя можна говорити хвилин п'ять, не більше. Тут нічого не скажеш, крім того, що ти щасливий. А про нещастя люди розповідають ночі безперервно.

Можливо, ти будеш її вічно любити, але, можливо, не будеш із нею завжди щасливий...

Щастя не можна знайти в роках, місяцях, тижнях або навіть днях - воно існує лише в мить.

Знаєте, що я вирішив за десять років, що вільний? Щастя – у незнанні.

Лише нещасному потрібна його правота, щасливий хапатися за неї не буде. Причому саме ця жага власної«правоти», така властива всім нещасним, і є причиною їх нещасть.

Людина пам'ятає, на жаль, набагато більше, ніж це необхідно для щастя.

Прагнучи до любові – людина прагне такого почуття щастя, яке завжди здатне обернутися стражданням.

Іноді наступали такі моменти, як сьогодні, коли вона  раптово відчувала нестерпну порожнечу, навіть не порожнечу, а безмовність, не розпач, а нерухомість, ніби в ній самій без жодних особливих неполадок усе зупинилося. Тоді вона  відчувала бажання отримати короткочасну радість ззовні, бажання бути стороннім спостерігачем чужої роботи чи величі. Не мати, лише віддаватися; не діяти, лише реагувати; не творити, а захоплюватися. Тільки потім я зможу продовжити існування, бо щастя – паливо душі.

Просто щасливі нині лише корови. А може, і вони не мають. Може, тільки каміння.