Коли щастя йде нам у руки, ми стаємо підозрілими! Невже треба все ускладнювати, щоби повірити? Ми звикли думати, що справжнє кохання треба заслужити, треба подолати всі перешкоди у другому акті, перед тим як жити довго та щасливо у третьому. А якщо перешкод немає, чи означає це те, що чогось не вистачає? Невже потрібна драма, щоб стосунки спрацювали?

У всіх є щасливі спогади, і чим гірша ситуація, тим щасливішими здаються моменти з минулого.

Воістину, всі щасливі сім'ї схожі одна на одну. Але універсального рецепту для щастя, як не було, так і немає.

Занадто часто щастя начхати на наслідки, надто часто воно нас сліпить настільки, що здається, ніби зламати його вже нікому не вдасться.

Мій світ з нічого перетворився на все, і я гордий за себе. В очах дітей я бачу власне світло, в їхньому сміху звучить моє щастя. Сім'я, про яку я і мріяти не наважувався, – моє благословення. Діти виростуть і стануть набагато кращими за мене.

Немає людини щасливішою, ніж справжній дурень.

Краса та любов не вічні, я знаю. І від смутку не втекти. Напевно, всяке велике щастя трохи сумне. Краса — це пахощі троянд, а троянди в'януть.

Коли щасливий, важко зрозуміти біди інших.

Іноді мені здається, що в той момент, коли Бог  роздавав щастя, я стояла в якійсь іншій черзі — за хлібом чи там за ковбасою, але точно не за тим, за чим треба було стояти. Що я могла купувати на той момент? Сама не знаю! Але це напевно були не довгі ноги чи струнка талія. Дуже часто я ловлю себе на думці, що всі слова з часткою«не» — це про мене: невисока, некрасива, нещаслива.

Одне з універсальних правил щастя говорить:«Остерегайся будь—якого корисного пристосування, якщо воно важить менше, ніж інструкція щодо його використання».