Коли я і моя дружина розходимося в думках, ми зазвичай робимо так, як хоче вона. Дружина називає це компромісом.

Шановні судді, пані та панове! Є пари створені для кохання, ми ж були створені для розлучення! Якобіна з дитинства не любила мене і, потрібно віддати їй належне, зуміла викликати в мені почуття у відповідь. У церкві на запитання священика, чи хочемо стати чоловіком і дружиною, ми дружно відповіли:«Ні!» — і нас одразу повінчали. Після вінчання ми поїхали з дружиною до весільної подорожі: я до Туреччини, вона  до Швейцарії. І три роки жили там у коханні та злагоді.

Для того, щоб усі були задоволені, не обов'язково ділити все порівну. Можливі будь-які інші співвідношення: і 60/40, і 70/30, і навіть 99/1 – все залежить від ситуації, людей та їхньої готовності відкласти калькулятор та навчитися давати та брати стільки, скільки дійсно потрібно, а не стільки, скільки їм здається "правильним".

— Та хіба ви не бачите, що цю жінку створено для розкоші? Дорогий діамант дорогий та оправи вимагає.
— І гарного ювеліра.
— Досконалу правду ви сказали. Ювелір — не простий майстровий: він має бути художником. У злиденній обстановці, та ще й за дурнем чоловіком, вона  або загине, або опошлються.

Єдине, що вона точно знала, вона не хоче такого шлюбу, як у її батьків. Той факт, що Луїс та Інес прожили разом двадцять з лишком років, ще не доводив, що кожен із них був для іншого другою половиною. Бо єдине, у чому її батьки досягли успіху, так це в тому, що привчили її у всьому покладатися тільки на себе. Адже подружжя передбачає певну взаємозалежність. Не від слабкості, а через те, що згуртування робить двох людей ще сильнішим. Дві опори, що підтримують один одного, знаходять здатність витримувати більший вантаж.

- Можна задати тобі питання? Це дуже дивно звучить, але... Клер щаслива? Тобто, на твою думку, вона  задоволена?
- Так, мені здається так, а що?
— Я дурно веду. Напевно тому, що це мій перший шлюб. Якщо ми прокидаємося вранці, а вона не каже мені, що щаслива до безумства, то я переживаю.

Шлюб - це відповідальність.

Шлюб без пристойної можливості розірвання — це одна з форм рабовласництва. Людина не повинна бути власністю людини.

– Тобто ви хочете сказати, Фаїно Георгіївно, що Н. та Р. живуть як чоловік та дружина?
- Ні. Набагато краще.

Наш шлюб нагадував миску з яєчними білками. Ми обидва старанно билися над ним, сподіваючись чогось досягти, іноді навіть піднімали досить високу шапку піни. Іноді нам навіть починало здаватися, що ми зуміємо зробити цілком пристойне безе, але будь-який кухар підтвердить, що, якщо збивати білки занадто вже довго і вперто, якщо занадто старатися, піна просто опаде.