Ні, як відомо, рівності у шлюбі. Перевага завжди на боці того, хто менше кохає. Якщо це можна вважати перевагою.

Петро стяг Катерину з ліжка, босу підвів до комода, який вони разом і відсунули від стіни. Тут Петро ховав ляльок!
— Давай, — запропонував він дружині, — ми з тобою пограємося...
Цієї шлюбної ночі, граючи з Петром у ляльки, Катерина твердо усвідомила, що чоловіка в неї немає  і не буде. Але навіть у глибокій старості гострим болем відгукувалися її слова:«По собі знаю, яке це нещастя для жінки мати чоловіка-дитину...»

Закоханий чоловік якось незавершений, доки не одружився. А тоді він уже людина кінчена...

Я прийшов до розуміння того, що Матильда не противник, не рятівник, але попутник, що становить мені компанію у стомлюючій подорожі річкою життя.

Тлумлять про принади дружби між особами однієї і тієї ж статі, але така дружба нісенітниця в порівнянні з дружбою чоловіка і дружини, що живуть спільними прагненнями, спільними ідеалами. Перша дружба – земна, друга – небесна.

Кому потрібен цікавий шлюб? Особисто я ніколи не говорив, що мені потрібний цікавий шлюб. У цьому лихо всіх сучасних людей. Вони вважають, що подружнє життя може бути цікавим.

Скільки б ми не літали в хмарах і не кружляли над долинами почуттів, рано чи пізно доведеться спуститися на землю, щоб приготувати вечерю та помити за собою посуд.

Спочатку, за дитинством, у голові риється лише одна думка: кого б, кого б?!! Потім ми трохи дорослішаємо, у нас з'являється юнацьке естетство, і хочеться вже чогось такого. Наприклад, незайманої чистоти. І ти вивчаєш саме цю гірську породу. Проходить якийсь час, з'являється цинізм, і тягне на повій, що уособлюють мегаполісний бруд. З тими приємнішими, зате з цими набагато простіше! Не треба кривлятися, умовляти, вони змушені приймати нас такими, якими ми є… Потім приходить усвідомлення того, що взагалі не цікавий секс як такий, а хочеться кохання: чистого і світлого. Спочатку з дружиною, але потім і з нею нецікаво – бо вонавже є, і тоді знаходиш коханку. Причому талановиту та перспективну, щоб її спілкування з тобою не пройшло даремно. Адже ти вже відомий і багатий, і можеш їй допомогти. Тобі здається, що дівчина, яка будує собі кар'єру, по труну життя має бути вдячна тому, хто допоможе їй вийти в люди. Ти думаєш саме так тому, що сам був би вдячний подібній допомозі – свого часу. Але ти тут прораховуєшся. На перевірку ця вулканічна порода: коханка і початківець талант в одній особі виявляються однією, та ще й найпересічнішою ***ью... Намагаєшся возз'єднатися із дружиною. Але не факт, що тебе тепер приймуть. Тому доводиться постійно просити у неї прощення лише подумки, дивуючись собі. Треба ж, думаєш, з нею життя почалося, до нього ж і повертається. А ти все шукав-шукав, все вибирав-вибирав. Все думав, що може пощастить, що, може, знайдеш краще. Але найкраще, виявляється, завжди було поруч.

— Я хочу запросити вас на вечерю.
- Боюся це не можливо.
- У вас інші плани?
- Я заміжня жінка.
— А заміжнім жінка не належить їсти?

У чому секрет нашого довгого шлюбу? Як би ми не були зайняті, двічі на тиждень ми вибираємось у ресторан. Свічки на столику, вечеря, приємна музика, танці. Вона  вечеряє в ресторані по четвергах, а я — по п'ятницях.