Здрастуйте, мене звуть Боб Келсо, і я люблю повію. Чому я раніше так не уявлявся? Тому що всьому свій час.

Його очі сповнені туги,
Душа сповнена сорому, -
Дай бог, щоб із живих ніхто
не заглянув туди.

[Оповідач витягає з рота зуб, що випав]
- Чорт.
- Гей, і Мона Ліза потихеньку руйнується.

Ти все, що тобі потрібно, ти все, що в тебе є.

— Я хочу, щоб ти одягнув оленячі роги.
— Є речі, які краще надати уяву.

Він завів собі Бонні. Вона  молодша, красивіша, сексуальніша. Мінети, напевно, йому робить органічні, зі смаком свіжої м'яти.

Потрібно йти туди, куди веде тебе твоє життя.

- Що ти робиш?
— Не бачиш, книжку читаю.
- Гарна?
— Так, особливо ця фраза, яку я читаю.

— Відразу видно, що кістка вже не зламана.
- Не зламана?! Рука без кісток взагалі.
— Зате стала гнучкішою.

Тупа сука з красивим обличчям.