— Клянуся честю, мені не до душі ця безглузда війна, в якій французи власне вбивають і калічать французів. А власне, через що? Через що? Чому я повинен вбивати цих єретиків-гугенотів всі злочин яких полягає тільки в тому, що вони співають французькою псалми, які ми співаємо латиною, а? Набридло все, додому хочу, все.
- Отже, ви віддаєте перевагу бійці домашній затишок? Чи не постаріли ви, милий Портос?
— Ні, я просто порозумнішав.

А як ви вважаєте:«чому релігійні ієрархії ніхто не чіпає?» Релігійні ієрархії цього світу стоять біля основ пороку. Релігійні ієрархії в цьому світі створені тими ж людьми, які дають вам: уряд, вашу порочну систему освіти, які створили банківські картелі, тому що вашим господарям начхати на вас і ваші сім'ї, їх хвилює тільки те, що хвилювало завжди – влада та контроль над усім світом.

Ідея досконалості, як її не переодягай, увійшла до кожного: під нею підписується навіть той, хто ставить її під питання. З тим, що прямого продовження в історії не існує, що вона не рухається заданим курсом до певної мети, в наш час не погодиться ніхто.« Історія має мету, до якої вона  прагне, яку вона  містить у собі як можливість» — ось що проголошують наші бажання і вчення в один голос. Чим більше ідея обіцяє на завтра, тим швидше вона переможе сьогодні. Не здатні знайти Царство Боже в собі самих або, швидше, надто зіпсовані, щоб подібним пошукам вдаватися, християни перенесли його в майбутнє: спотворили сенс уроку, зате застрахували себе від невдач.

Цивілізація досягне світанку лише в той день, коли останній камінь останнього храму впаде на голову останнього жерця.

— Іти проти церкви — значить, іти проти Бога!
- Тоді я йду проти Бога.

Він творив нову релігію; на зміну спустілим церквам і вірі, що вагалася, прийшли його базари, що відтепер давали їжу спустошеним душам.

Чому ти розмовляєш із Богом, а не зі мною?

Важко жити в цьому світі, тому що дияволи аж надто старанно в ньому працюють, вносячи плутанину і все перекручуючи.

Дружина його, мовчки про щось думала, раптом ніби прийшла до тями: — Та якби ще правду священики казали, що біднякам на тому світі добре буде, а багатіям — погано. Її слова перервав вибух реготу; навіть діти знизували плечима, ніхто не вірив у потойбічну благодать; вуглекопи, як і раніше, боялися привидів, що блукають у шахтах, але глузували з порожніх небес.

Доброзичливість до всіх істот – ось справжня релігійність.