Занадто захоплюватись чужими історіями шкідливо. Можна на все життя залишитись глядачем і так і не створити свою власну.

Якщо майбутнє моє чорно, то краще думати про нього з холодним спокоєм, як личить чоловікові, а не розцвічувати його порожньою грою уяви.

Справжня уява потребує геніального знання.

Секрет у тому, щоб не дозволити уяві звести тебе з розуму.

Природа не терпить порожнечі: там, де люди не знають правди, вони заповнюють прогалини домислом.

Якщо людина звертається за порадою до уявної лисиці, значить, з нею не все гаразд.

Якщо ти можеш мріяти, то можеш і втілити мрії в життя.
(Якщо ви можете це уявити, ви можете це зробити.)

— Наскільки ви знайомі з теоріями порядку в межах всесвіту?
— Ви маєте на увазі теорію світобудови Ейнштейна?... Я, признатися, не сильний у ній…
— Зараз я спробую викласти вам більш популярно: уявіть Всесвіт шести вимірів. Ну, перші чотири проходять у школі – це довжина, висота, ширина та фактор часу. З двома іншими трохи складніше. Це сфера матеріального впливу та сфера уяви. Звідси шестивимірність простору, а не чотиривимірність, як помилково стверджував цей ваш… ну, цей ваш…
— Ейнштейн?
- Так, Ейнштейн. Розумієте?
— Зізнаюся, не дуже. Я художник і звик мислити образами, а чи не вимірами галактик.
— Художник… художник… Добре. Перейдемо на образне мислення. Вас влаштовує формула, що все, що створено нашою уявою, має десь існувати у всесвіті?

Уява це все. Це попередній показ майбутніх подій у житті.

Ми створюємо свою власну, альтернативну реальність. Намагаємося створити світ із каміння та хаосу.