Світ завжди перебуватиме з Америкою в таких дивних стосунках: любити її і ненавидіти одночасно.

На Вашингтонській конференції 1921 року Сполучені Штати внесли далекосяжні пропозиції щодо морського роззброєння, і англійський та американський уряди завзято почали топити свої лінкори та руйнувати свої військові бази. Все це робилося на основі досить дивної логіки, згідно з якою аморально роззброювати переможених, якщо і переможці, у свою чергу, не позбавлять себе зброї.

"Якщо США  можуть запалити багаття на задвірках Китаю, то і ми можемо запалити багаття на задвірках США", - сказав полковник Народно-визвольної армії Китаю Дай Сю.

Ви розумієте, наскільки прикро, що в країні [США] з такою великою кількістю ***асів, настільки добре? Що ми робимо не так?
А я вам скажу що — тому, що вони не ***аси, а геї, ***аси все-таки у нас.

Вийшла книга з повним переліком країн, які ненавидять Америку. Вона  називається "Великий атлас світу".

— Пане Президенте, з нами летять російські журналісти. Я обіцяла, що ви розповісте їм про життя у Білому домі.
— У Білому домі немає  життя.

США стали дороговказом для всього вільного світу.

Зйомки в американському фільмі залишають величезний слід. Ти раптом стаєш товаром, а такі речі треба вчитися тримати під контролем.

На жаль, однополярний світ та однозначне домінування американців — воно небезпечне чим? Тим, що цей лідер, не маючи противаги, втрачає відповідальність. Американці вирішили, що можна не відповідати за те, що вони роблять. Чому? Саме тому, що вони стали однозначним і незаперечним лідером і нема кому слово вставити поперек. Саме це їх розбестило. Безкарність породжує рецидив або, якщо говорити більш вуличним, — беззаконня.

Можна бути милим і розумним хлопчиком, чудово вчитися в школі, чудово пройти курс університетських наук — і після кількох років справного відвідування кінематографу перетворитися на ідіота.