Мистецтво керувати - це "ні", "так", "ні"... І знову "так" до наступного "ні".

Ми живемо в суспільстві, де честь лише далекий спогад.

Якщо ти насмілишся сказати, що трудишся для суспільства, знайдуться люди, які назвуть тебе дурнем або лицеміром. Ще дурнішим будеш виглядати, якщо скажеш, що в цьому сенс твого життя. Доглядати нікому, навіть тобі, не потрібною квіткою в горщику, обрізати її, поливати щодня — це подібні люди вважають нормальним, але витрачати сили заради процвітання цілого суспільства, здається їм неймовірним, якщо тільки ти не робиш це за гроші.

Творець книги - автор, творець її долі - суспільство.

– Наша пам'ять складається наполовину з власних спогадів, наполовину – з пам'яті суспільства, в якому ми живемо, – продовжував Тенґо. – І ці половинки дуже тісно взаємопов'язані. Колективна пам'ять суспільства і є його історія. Якщо її вкрасти чи переписати, замінити на протез, наш розум не зможе нормально функціонувати.

В очах відбивається душа. У мові відбивається суспільство.

Те, що думають про тебе інші, ніяк не пов'язане з тобою лише з ними.

Здорове суспільство будується на коханні.

Кожне суспільство відбиває своє власне минуле.

Потім настав тридцять восьмий рік. Звичайно, це був моторошний час. Проте не всім. Більшість танцювала під життєрадісну музику Дунаєвського. Крім того, щороку знижувалися ціни. Ікра коштувала дев'ятнадцять карбованців кілограм. Продавалася вона  на кожному розі.
Звісно, ​​невинних людей розстрілювали. І все ж таки розстріл одного йшов на користь багатьом іншим. Розстріл якогось маршала гарантував підвищення десяти його товаришів по службі. На місце, що звільнилося, висували генерала. Посаду цього генерала обіймав полковник. Полковника заміщав майор. Відповідно підвищували у званнях капітанів та лейтенантів.
Розстріл одного міністра викликав десяток службових переміщень. Причому спрямованих виключно нагору. Натовпи низових бюрократів підіймалися службовими сходами На заводі, де працював Федір Макарович, заарештували чоловік вісім. Серед інших – начальник цеху. Федір Макарович обійняв його посаду На фабриці, де працювала його дружина, заарештували бригадира. На його місце висунули Галину Тимофіївну.
Арешти не припинялися два роки. За цей час Федір Макарович став головним технологом малого підприємства. Галина Тимофіївна перетворилася на завідувача відділу збуту.