Навіть первісний страх поступається перед найстрашнішою силою на світі. І ім'я їй кохання… І навіть монстр зможе знову стати людиною… Адже кохання творить чудеса.

Зі страхами, як і з курінням: кинути не важко, важко не почати заново.

Люди бояться смерті з тієї ж причини, через яку діти бояться темряви, бо вони не знають, у чому тут справа.

А мурашки справді повзають.

Є лише одна річ, якої варто боятися — це страх.

Ніколи не радийся зі своїми страхами.

Буде відданий зі страху, а це краще, ніж відданість на переконання: переконання змінюються, страх не минає ніколи.

Краще жахливий кінець, ніж жах без кінця.

Я зрозуміла одну річ: з іншим у мене було«р», буква, якій я віддавала перевагу, — найясніша я з усього алфавіту, наймужніша: мороз, гора, герой, Спарта, звір — все, що в мені є прямого, строгого, суворого.
З Вами: шелест, шепіт, шовковий, тиша – і особливо: cheri.
...
Але це трапляється зі мною так рідко, так ніколи. Я весь час боюся, що я гріжу, що зараз прокинуся — і знову гора, герой...

Ще одна особливість страху. Іноді він росте разом із тобою. Або скручується пружиною, стискаючи все всередині.