Дивно, як легко друзі можуть від тебе відвернутися, як легко страх чи користь зривають маску товариства.
Зрештою, кожну секунду кожного дня ти борешся зі своїми страхами.
Коли люди одночасно і бояться і радіють, то вони втрачають почуття міри.
Страх зазвичай супроводжує уяву. Це ніби плата за уяву.
Так вже людина влаштована: лякає невідомість і тривале очікування, тим часом як загроза сама по собі лише викликає приплив у кров того найзапеклішого азарту.
Гнів завжди страх, а страх завжди страх втрати.
Я не боягуз, але я боюся.
Я боюся собак і тебе в такому настрої.
Страх — це одна з наших думок, яка стала почуттям.
- Ти що, не боїшся висоти?
— Ні, з якого дива? Все одно з якої висоти падати — із сорока футів чи з чотирьох тисяч фатомів. Все одно будеш мертвим.