— Вина — це, мабуть, погано, коли люди страждають від того, чого не змінити.
— Або, може, вона  спонукає вчинити правильно наступного разу.

Очікування болю приносить стільки ж страждань, як і сам біль.

Головне — не зрікатися себе, а звернути зречення зовні. Знайти об'єкт ненависті. Яке значення має, Бог  чи людина завдає тобі тілесних мук? Все одно доводиться думати, як жити далі.

Сильні життєві потрясіння зцілюють від дрібних страхів.

Всі ми в глибині душі насправді боїмося любові, тому що вона дає не лише насолоду. Вона  змушує людину бути моральною, вона  змушує прощати і жертвувати, дбати та виховувати. Вона  змушує нас змінюватися, а зміни часто супроводжуються втратами та стражданнями. Любов змушує нас бути відповідальними за близьких, за сім'ю, за все людство. Вона  змушує нас відмовлятися від пожадливості, гніву і жадібності. Чим довше ми живемо без любові, що з'єднує нас з Творцем, тим сильніше ми її боїмося і тим більші страждання вона  нам доставляє.

Той, хто має мужність любити, повинен мати мужність страждати.

— А що ти робиш заради кохання?
- Я страждаю.

Страждання - найшвидший спосіб розуміння істини.

Існують дві істини – про страждання та виникнення страждання. Головна причина страждань – у невгамовності людських бажань. Однак ці бажання не ведуть до щастя. Вони або нездійсненні, і це приносить смуток або виконуються, і тоді ми переконуємося в ефемерності свого щастя, а страх втрати позбавляє його сенсу. Але ми продовжуємо бажати знову і знову, і саме ця ненаситна спрага штовхає нас від однієї низки страждань до іншої.

Любов егоїстична, вона  кличе на допомогу дружбу лише у дні страждань.