Найболючіша у світі річ — коли тобі завдає удару кохана людина.

— Ви посміхаєтеся, — сказав він, — І ви такі спокійні? Чому ви не кричите?

— Я кричу, — заперечив Гребер, — тільки ви не чуєте.

Не можна розлучитися так, щоб ніхто не страждав.

Якось мені сказали, що я стану психопатом, якщо не навчуся любити. Я хочу знати — що такого офігительного в тому, щоб любити? Я, напевно, вперше у житті дала волю почуттям, а моє серце вирвали з грудей.

Люди погано переносять страждання тих, кого люблять.

У цьому світі є два види страждаючих: ті, хто страждає від нестачі життя, і ті, хто страждає від її достатку.

Можливо, все життя людське – просто зла помилка, викидень праматері, дикий, невдалий експеримент природи.

Адже ті, хто завдає нещастя, теж страждають... Тих, кого кидають — усі шкодують, втішають. Але як бути з тими, хто йде?

Хто з нас не перебільшує своїх страждань і не обманює себе?

Хто входить у будинок щастя через двері насолод, той зазвичай виходить через двері страждань.