Данте Аліг'єрі
Немає більшої муки, ніж спогад у нещастя про щасливий час. (Немає більшої муки, як про час щасливої згадувати.)
Немає більшої муки, ніж спогад у нещастя про щасливий час. (Немає більшої муки, як про час щасливої згадувати.)
Життя — це повільний уникнення щастя. Нас пов'язує з нею лише низка хворобливих спогадів... Спогади постійно підживлюються уявою та фантазіями. Ми завжди перетворюємо на правду нашу брехню.
Не смій підпускати до себе спогади. Спогади треба тримати під замком, оборонятися від них, не наближатися до них ні на крок, інакше загибель!
Саме здатність відтворити минуле, а не спогади про нього роблять тебе щасливим.
Іноді треба дати собі волю, забути про все на світі... і згадати про все інше.
Чернецьке життя спогадів не любить. Пам'ятаєте дружину Лота? Іди не оглядайся. Це для нас, ченців, перша річ.
...Коли біль наш мине, пам'ять про нього вже зачарована спогадами. Адже ми не менше любимо місця, де нам довелося страждати, хіба що коли страждання були нічим не прикрашені.
Історія, як і самі спогади, має схильність до спотворення з часом чи гірше того – до втрати достовірності залежно від намірів тих, хто її пише.
Тобі, я знаю, не зрозуміти
Мою тугу, мою смуток ;
І якби міг, мені було б шкода:
Згадки тих хвилин
У мені, нехай помруть зі мною.
Півтори години тривала розмова. У кабінеті було душно. Хрущову вже чотири рази приносили соки, і він жадібно вгамовував свою спрагу. Мені ж навіть чашку чаю забув запропонувати. Знаменна деталь, що говорить про«народність» вождя... Я добре розумів: після того, що сталося на цьому засіданні, та й враховуючи мої погляди, підходи та характер, мені навряд чи спрацюватись з Хрущовим, примиритися з його навіжеством і безглуздою стихійністю дій.... набагато пізніше я дізнався, що Хрущов на підставі якихось відомих йому чуток і відомостей, отриманих від коменданта санаторію«Росія», де відпочивав Ігнатов, розпорядився почати проти нас слідство. Якось не вірилося в таку дріб'язковість, адже Хрущов здавався мені широкою натурою. Та й той факт, що він викрив на XX з'їзді«підозрілість» Сталіна, мав свідчити, що сам Хрущов засуджує таке, як і всілякі доноси. Так я гадав. Проте все виявилося інакше.