— Ти що — месник?!

— Так. Майже. Тільки не кажи нікому про це, це великий секрет!

— Секрет? Чому?

— Якщо Мей дізнається, що мене намагаються вбити щоночі, вона не  дозволить цим займатися! Нед, будь ласка!

— Гаразд. Так Так Так Так ТАК. Скажу чесно... Я не зможу, це крутіше, що зі мною відбувалося!

— Що це за звук? Адже я ніколи не був у такій штуці.

— А я ніколи не був із двома дівчатами одночасно. Але коли цей день настане, я не облажусь.

Не підходь, гидка! Я жахливо небезпечний! У мене чорні мереживні труси по карате! Бійся мене! Мій дідусь плювався отрутою! Моя бабуся була психопаткою! У мене ноги по вуха у крові!

— У мене теж є гордість!

— Ти впевнений?

— Ні.

Я знав одного хлопця, у нього був такий поганий характер, що якщо залити йому в горло окріп, він помочиться кубиками льоду.

Я майже став цапом, але вчасно зупинився і залишився добрим хлопцем. Так що я, мабуть, відмовлюся від сексу, але ти повинна знати, що це не закид твоєї краси, а заслугу моєї чесноти.

— Дивно, я завжди думав, що ти арієць.

— Я вегетаріанець.

Довбана сесія... Після 2—ї безсонної ночі пішла робити чай. Відкрила цукорницю, кинула туди пакетик, залила водою, закрила кришку. Чекаю...

— Алло?

— Членом по лобі не дало?

Дозвольте вам вийти геть!