— Ну, що забралися, інваліди?

— Так, шеф, і ми не інваліди.

— Льова, якщо людина не має  мозку — він інвалід?

— Так.

— Ось бачиш, вірний діагноз.

Ніщо так не піднімає бойовий дух, як взаємна лайка.

— Швидше, ти мусиш піти зі мною. Ти у великій небезпеці!

— Чому?

— Бо якщо ти не підеш, я тебе вб'ю.

Інструкція – головоломка, для вирішення якої необхідно зібрати шафу.

— Грейс?

— Ні, це Деббі — її сестра, життя якої ти не калічить!

— Два роми!

— Я думав, що ти в зав'язці...

— Я переміг силу волі.

— Будь ласка, помовчіть!

— Але я й так мовчу.

— Ви думаєте, це дратує.

— Ти що — месник?!

— Так. Майже. Тільки не кажи нікому про це, це великий секрет!

— Секрет? Чому?

— Якщо Мей дізнається, що мене намагаються вбити щоночі, вона не  дозволить цим займатися! Нед, будь ласка!

— Гаразд. Так Так Так Так ТАК. Скажу чесно... Я не зможу, це крутіше, що зі мною відбувалося!

— Що це за звук? Адже я ніколи не був у такій штуці.

— А я ніколи не був із двома дівчатами одночасно. Але коли цей день настане, я не облажусь.

Не підходь, гидка! Я жахливо небезпечний! У мене чорні мереживні труси по карате! Бійся мене! Мій дідусь плювався отрутою! Моя бабуся була психопаткою! У мене ноги по вуха у крові!