- До телефону.
- Це не мене.
— Погано одягнений, звати Саймон.
- Мене.

Заради посвідки на проживання я готовий на все. Дай фотоапарат. У нас медовий місяць, і ми повинні посміхатися, як ідіоти.

- Кетрін, - сказав він. Він усе ще усміхався.
- Так. - Вона  нахилялася ближче.
- Кетрін...
- Так, Дамон?
- Йди до біса.

Шерлок: Та помовчите ви всі! Ні звуку, ні слова, ні єдиного подиху! Я думаю! Андерсене, дивись убік – відволікаєш!
Андерсен: Що? Моє обличчя відволікає?
Лестрейд: Всім завмерти і тихо. Андерсен, відвернися.

— Ти виглядаєш спокійним для людини, якій тільки-но повідомили, що поблизу тиняється тигр. Ти думаєш, що зможеш втекти від нього?
— Ні, мені досить бігти швидше за тебе. [Різко біжить вперед]

— Вікторе Сергійовичу, а ви Євгенія Дмитровича давно знаєте?
— Це що, допит, чи що?
— Поки що ні.
— Що означає поки що? Ну як давно... однополчани ми воювали разом.
— Значить, ви теж злочинець!
- З чого ти взяв?
— Орієнтовка на вашого друга є!

Так добре, що скоро стане гірше.

Кажіть голосніше! Нам же дуже погано чути, коли ви так шепочетесь!

Господи, благослови цю поживну, мікрохвильову приготування вечерю з макаронів з сиром і людей, завдяки яким вона з'явилася у продажу.

Я сиджу в пральні і читаю про себе, що сидить у пральні і читає про себе, що сидить у пральні. Зараз у мене мозок лусне.