Вас як звати? Не те щоб мені цікаво, просто німфоманка складно вимовити.

Пам'ятаєш, він розповідав, як вони йшли із мужиками кудись там на Північний Полюс? Пам'ятаєш? У нього під носом виросла бурулька... Він труснув головою, бурулька впала і вбила собаку... Не—не—не, повне марення. Але як розповідає!

Ми знаємо, що ці вбивства у місті – справа рук нелегального контрактора. Вибачте, але чи не могли б ви заскочити туди та швиденько розібратися? Я зараз на мілині, але можу заплатити вам льодяниками.

Минулого тижня вона  задивилася на тимчасову вирву та постаріла до 57 років.

— Льюїс, слухай... У минулому ми були... Розбіжності...

— Так, точно. Я вважаю, що склянка наполовину повна, а ти вважаєш, що склянкою зручно бити людей.

Мій тато був антропологом. Єдиний син, на якого батько витратив свій час, був двохтисячолітній скелет етруського хлопчика. Я ненавидів цього хлопця!

— У тебе такі довгі пальці. Ти піаністка?

— Ні. Я просто часто пробірки мою.

— У будинку загиблого ми виявили кров і довге волосся... Можливо, жіноче.

— Не факт... У Майського ж теж довге волосся.

— До речі! Перевір!

— А що, як буде як у фільмі, наступлю на метелика і майбутнє зміниться?

— Тоді не наступай на метеликів... Чого вони тобі зробили?

Якби Господь хотів бачити мене на льоду, він зробив би мене коктейлем із мартіні з горілкою.