— Незабаром уже сім.
- У тебе постійно скоро сім.
— Так, я голодний.

- Що робиш ввечері?
- Мастурбую! Запросив би тебе, але й так пліток повно...

Які маленькі черевики.... Яке маленьке чорне плаття... І, чорт забирай, які великі трусики!

Хотіла б я похвалитися байдужістю до чоловічої краси, але, на жаль, не можу.

Я звичайно не Ромео, громадяни, але я знаю, що таке кохання. Це коли прасуєш і щиплеш один одного вже на першій зустрічі анонімних алкоголіків. І якби я був на твоєму місці, я б облизав навіть найдовший у світі хрін, аби повернути її.

- Сер, ви зареєстровані як людина?
- Ні, я шашлик.
==========================================
— Сер, ви класифікуєте себе як людину?
- Що ви, я лайно на паличці.
==========================================
— Сер, ви зареєстровані як людина?
— Ні, я лише страус Ему.

— Ідіть коридором униз. Обережно, там сходинка!
— А звідки ви знаєте, що там сходинка?
— Я... я не знаю, я просто відчуваю материнським серцем.
— Материнське серце відчуває навіть сходинку...
— Ах, генерале, Ви ніколи не матимете!
— Я дуже старий для цього.

— Чи готові?
— Чому ви, люди, завжди ставите це питання перед тим, як зробити якусь величезну дурість?
- Традиція.

— Спочатку я маю дещо щиро зізнатися.
- Насправді ти чоловік?
— Тільки нижче пояса, але ж тебе це не збентежить?
- Ні! Зовсім ні! Люблю дівчат із причиндалами.

— Ви знаєте, я порахував із вулиці, скільки тут поверхів.
- І?
— Один сперли.
- Розберемося.