— У мене, справді, є почуття до тебе.
- Правда?
- Так. Я відчуваю, що ти дієш мені на нерви.

— Я говорю« ні» цьому експерименту.
— Я зрозумів це, коли ви повторили« ні» сім разів поспіль.

- Як ти можеш витрачати такі гроші на жінку?
— Я її люблю, дядьку.
— Слухай, а ти її хоча б... не знаю, як краще висловитись...
— Ні, дядьку.
- Нічого не розумію!

— Та вони там що, чокнулися? Вони розуміють? Особисто я нікуди не піду!
— Навіть якщо я накажу, а не перший, не тільки підеш — побіжиш! Рванеш так, що Вілліс обженеш!

— Я більше не можу, ноги заніміли!
—... Що означає« ноги оніміли»? Це абсурд! Ноги не кажуть!

Якщо людина багата, вона нагадує кота з бубонцем на шиї. Кожна миша точно знає, де він і що робить.

— Обіцяй, що також триматимеш мене за руку, коли я народжуватиму твою дитину!
— Піду я надягну третій презерватив.

— Сину, ти вживав наркотики за останні 48 годин?
— Ні, сер, я взагалі не вживаю наркотиків.
— Я питаю, бо наша ін'єкція разом із наркотиками тебе вб'є.
- Ах, наркотики! Та було діло…

— Для тих, хто жодного разу не використав оборотне зілля, попереджаю — на смак воно як сеча гобліна.
— Ти це не з чуток знаєш, так, Грюме?

А я думаю, що таке, га? Одним дупу заклеюють, інших сомалійські пірати вербують, а це весна! А я й забув про неї!