Якби Боги залишили нам трішки гідності, ми б не переділили, покидаючи цей світ.

Ніщо не вмирає назавжди.

У наші дні кожен чомусь вважає, кожен твердо впевнений, що з ним нічого не може статися. Інші вмирають, а я живу. Для мене, чи бачите, немає  ні наслідків, ні відповідальності. Але тільки вони є, ось у чому біда.

— А якщо я вже помер?
- Це як?
- Ну так, що мене вже немає, і немає того, що довкола мене.
- А я?
- І тебе теж немає.

За прилавками працюють підлітки — у тих такий вигляд, ніби їм давно жити не хочеться.

Всі люди народжуються приреченими – так кажуть мудрі. Всіх своїми грудьми вигодовує Смерть.

Якщо мені судилося померти завтра, я не шкодуватиму. Я справді зробив усе, що міг.

Жага порядку – це бажання перетворити людський світ на світ неорганічний, де все налагоджено, все діє, підкоряючись надособистісному статуту. Жага порядки є водночас і жага смерті, бо життя – споконвічне порушення порядку. Або можна сказати інакше: спрага порядку є доброчесним приводом, за допомогою якого ненависть до людей прощає собі свої безчинства.

Пізнати себе до кінця означає померти.

Є два шляхи позбавити вас від страждання: швидка смерть і тривала любов.