Що? Звісно, ​​мені не подобається ідея смерті! Але якщо я дійсно помру надто молодим, я сподіваюся, що зможу виконати достатньо речей, щоби про мене пам'ятали.

Іноді люди вмирають у собі.

Вмирати не страшно. Страшно, коли випадаєш із реальності. Або, коли реальність викидає тебе.

Леспер прожив повнокровне життя, він же, Холліс, багато років все одно що не жив. Вони прийшли до смерті різними стежками, і якщо смерть буває різного роду, то їх смерті, ймовірно, відрізнятимуться між собою, як день і ніч.

... про дівчину, яку зачарував злий чарівник. І ця дівчина, прекрасна дівчина, перетворена на лебедя. Тільки на кілька годин, уночі, лебідь знову стає дівчиною. Одного разу вночі з нею знайомиться принц, і вони закохуються, і вона розуміє, що це те саме, що дозволить їй перетворитися на дівчину.

— І чим скінчилося?

— Пообіцяв одружитися і зрадив з іншого, звичайно ж.

— Дівчина залишилася лебедем?

— Померла!

— Через принца сраного?

— Те, що нас не вбиває, робить нас сильнішим!

— А те, що вбиває, робить нас мертвими!

Брехати батькам — це, звичайно, правильно, але перед смертю можна і відступити.

Пізніше мені здавалося, що я рятував життя, вбиваючи деяких із них.

Вмерти не страшно. Страшно, що після смерті можуть зняти фільм, і тебе зіграє Паттінсон.

Тіло мерзне і хворіє,

На вогнищах горить і тліє,

Зтліє серед темряви.

А душа все не здається.

Після смерті залишається

щось більше, ніж ми.