— Вибачте. Невдалий день для смерті...
- О? Виникли варіанти краще?

Те, що тато помер, я розумію, але чомусь він не приходить додому вечеряти, цього я ніяк зрозуміти не можу.

Він говорив, що ідеальне місце для сну – це могила якоїсь коханої людини.

Знаєте, у положенні вмираючого є свої переваги. Коли нема чого втрачати — не боїшся ризику.

— А що ти хочеш зробити перед смертю?
- Жити. Цього мені вистачить.

Смерть лякає не тому, що вона справді страшна. А лише тому, що ми не встигаємо звикнути до неї, не встигаємо добре розглянути її, зрозуміти, пробачити, полюбити…

Вираз, процитований Грін у його«Щоденнику»:«Не треба боятися смерті — надто багато честі для неї».

Адже тільки на волосину від смерті я вперше відчула себе живою.

Єдина гарантія, яка є у людини, - це гарантія того, що вона помре.

Поїхали, смерть моя люта, заводь бібіку.