Володіти смаком - це більше, ніж володіти розумом.

– А смак публіки вас не цікавить? Ви не боїтеся не догодити їй?
- Найбільше я боюся не догодити самому собі.

- Про смаки не сперечаються.
— Якби це було так, то всі критики залишилися б без роботи.

— Це ж як кому; на смак, на колір зразка немає.
- Правда, правда. Кому місто подобається, а кому село.
— Тітонька, у кожного свій смак: один любить кавун, а другий — свинячий хрящик.

— Ти так народився?
- Яким таким?
— З скуйовдженим волоссям і огидним смаком у музиці?
— Ні, над цим мені довелося довго й уперто працювати.

Ти застряг у своєму цукровому бізнесі настільки, що забув смак справжнього меду!

Такий солодкий мед, що, нарешті, він гіркий.
Надлишок смаку вбиває смак.

Мистецтво має нічого спільного зі смаком.

Пшениця це щось більше, ніж тілесна їжа. Живити людину не те, що годувати худобу. Хліб виконує стільки призначень! Хліб став для нас засобом єднання людей, тому що люди заломлюють його за загальною трапезою. Хліб став для нас символом величі праці, бо здобувається він у поті чола. Хліб став для нас неодмінним супутником співчуття, бо його роздають у годину лиха. Смак розділеного хліба не можна порівняти ні з чим.

- Заціни! Махнув не дивлячись! Раритет! Круто у такому прикиді прийти на виставку? [Демонструє шкіряну куртку-косуху]
- Куди?
- У моєї дочки - виставка, я хочу сьогодні виглядати як бог!
— Ну, взагалі-то, в такому прикиді ви виглядаєте як...
— Мовчи! У тебе немає  смаку.