Не з бідності я забув про вино,
Не з страху зовсім опустився на дно.
Пив вино я, щоб серце весело наповнити,
А тепер моє серце - тобою повно.

Це дивно, Моллі, любов залишається в серці, її можна забрати із собою. До зустрічі...

Намагатися поринути у моє серце зовсім небезпечно.

У важкі моменти він ніби покривав рани своєї душі не бальзамом, а щільним шаром фарб, не даючи розбитись серцю.

Чи може спокій і любов ужитися в одному серці?

Для того, щоб завоювати серце дитини і самому доводиться ставати дитиною!

Тобі здається, що ти сильна, розумна, логічна… послідовна. Але це лише виправдання того, що ти недостатньо людяна. У тебе тільки мозок і взагалі серця.

— У мене ще не було проблем із серцем через жінку.
— Це просто судини, визнай, ти вже чотириста років їж омлети на ніч.
- У мене артерії 35-річного.

До кожного серця є своя відмичка. Деколи така простенька, що соромно стає. Начебто подивишся збоку: ну прям банківські двері. Сталь скрізь і воля! підступитися боїшся. А там дивишся: ба! Та не закрито ж!

Моє серце, як яблуко, хтось очищає гострим срібним ножем. Повільно зрізає тонку шкірку, завдаючи дикого болю, оголює м'яке і ніжне, іноді злизує сік.