Будучи ще далеким від самого себе, я поділяюся на дві половини: одна з них, недосяжна і потребує виконання, є істинною; інша, неістинна, має бути принесена в жертву – це бездуховна; істинна має стати усією людиною – духом. І тоді кажуть: "Істинна сутність людини - дух" або: "Людина існує як людина лише духовно". Тоді з жадібністю починають ловити цей дух, ніби женяться за собою і шукають себе, і в погоні втрачають себе самого і те, що являють собою.
І так само, як люто женуться за своїм«я», абсолютно недосяжним, так і зневажають правило розумних людей – брати людинутаким, яким він є; їх охочіше припускаючи такими, якими вони мають бути, вимагають від кожного тієї ж погоні за своїм«я» і«прагнуть створити з усіх однаково рівноправних, однаково гідних поваги та однаково моральних чи розумних людей».

Хто хоче прийняти сенс життя як зовнішній авторитет, той кінчає тим, що за сенс життя приймає нісенітницю свого власного свавілля.

Нагадуйте собі частіше, що мета життя зовсім не в тому, щоб виконати все намічене, а в тому, щоб насолоджуватися кожним кроком, зробленим на життєвому шляху, щоб наповнити життя любов'ю.

День видався такий, коли і на думку не спадає замислюватися про сенс життя.

Віддавати - значить жити. Якщо припиниш віддавати, то ні для чого буде жити.

Зрозуміло, ми не можемо точно знати, яке саме наше призначення. Але що з того? Так, Бог  не надсилає інструкцій. Було б навіть безглуздо, якби Він став перед нами звітувати! Просто ми маємо пам'ятати, що воно – це призначення – у нас є.
Ось чому тобі немає  потреби переживати смерть. Більше того, тобі навіть не треба гнатися за життєвим досвідом — усе встигнути,  спробувати вагу. Це нічого не вирішить, і так ти нічого не дізнаєшся.
Але досить тобі просто пам'ятати про те, що ти потрібна, жити з цим, і тоді ти неодмінно відчуєш сенс свого життя. Він відкриється тобі, як непорушна істина. І це буде істина про тебе, твоя істина.

Чи ми справді лише шахові фігури, які незрима сила пересуває за своєю волею, — порожні судини, підвладні рукам гончара, готові для слави та ганьби?

Море та спокій. Свобода та музика. Що ще потрібно людині?

Адже для чогось нам дається і цей сніг, і ця ніч, і ці зірки… Ну не для того ж, щоб тільки їсти, пити, псувати одне одному життя!

... слідувати своїм мріям. Тільки якщо набратися хоробрості для того, щоб зробити щось бажане, можна довести, що віриш у Бога і довіряєш Йому.
І в ту саму мить, коли ми приймаємо це, життя набуває для нас священного значення.