Світ настільки широкий і багатий, що ми змушені спрощувати його, щоб осмислити.
Ми це те, що ми думаємо:
Ми все те, що виникає
У наших думках.
Своїми думками
Ми створюємо світ.
Я бачив, як американських солдатів убивали моєю зброєю, яка створювалася, щоб служити ним...
Я зрозумів, що став додатком системи, що процвітає у своїй безвідповідальності.
Я — ніби прозрів! Я зрозумів, що можу запропонувати світові щось більше, ніж те, що може його підірвати!
На цьому світі взагалі все просто. Стукай - відкриють, проси - дадуть, добивайся - отримаєш. Все залежить лише від температури бажання. Не спускай пари в носик чайника — і тиск волі стане таким сильним, що рознесе будь-який котел.
Розумієте, важливо прийняти весь цей величезний світ, бути з ним ладом, знемагати від цікавості, милуватися його найменшою рисою, розглядати будь-яку ситуацію так, наче ти її й вигадав. Головне ж — почуватися нарівні з цим світом і не боятися опинитися в кумедному становищі. Ми й так усі жахливо смішні...
Світ - лотерея багатств, звань, почестей, прав, що шукаються безпідставно і роздаються без вибору.
У той день, коли мені доведеться засумніватись у тобі, я вже буду досить старим. Того дня дядько, я зрозумію, що Бога немає, що цей світ і все інше – це створення якогось величезного зла, і що добро не існує.
Батько завжди мені казав: цей світ не зрозуміти за допомогою волі божої. Лише людська воля перетворює життя на пекло землі. І лише людська воля може це змінити.
Наш світ — як Ноїв ковчег: жменька людей і безліч худоби.
На світ, у якому ми живемо, можна дивитися без огид лише тому, що є краса, яку людина час від часу створює з хаосу. Картини, музика, книги, які він пише, життя, яке йому вдається прожити. І найбільше краси укладено у прекрасно прожитому житті. Це — найвищий витвір мистецтва.