Не зли інших і сам не злись,
Ми гості в цьому марному світі.
І, якщо що не так, змирись!
Будь розумнішим і усміхнися.
Холодний думай головою.
Адже у світі все закономірно:
Зло, випромінюване тобою,
До тебе повернеться неодмінно.

Найкращий порядок речей - той, при якому мені призначено бути, і на біса кращий зі світів, якщо мене в ньому немає.

Які плани ти можеш будувати на майбутнє? Щоб ти не вигадав, цього не станеться, і тоді ти будеш розчарований, адже у Всесвіту свої плани.

— Раніше світ був значно більшим.
- Ні. Світ залишився тим самим. Стало менше вмісту.

Ми не отримуємо світ у спадок від наших батьків, ми беремо його у борг у наших дітей.

Світ — просторий, його наповнюють дивовижні речі та дивні люди.

Для мене світ – склепіння ілюзій, створених людиною. Людина з усіма її ідеями праведного життя – сама ілюзія, тому я живу тим, що вважаю реальнішим.

Вона гасить світло, коли я запалюю світ. І всі кажуть:«ви з нею, як близнюки, схожі».

Тривога вічна мені не дає зітхнути,
Від стогонів сумних моя втомилася груди.
Навіщо я прийшов у світ, раз - без мене, чи зі мною, -
Все так само він вершить свій незрозумілий шлях?

— Колись світ зміниться.
- Це неправильний світ.