Коли помер Сталін, мама плакала навзрид. А тато, який був дуже мовчазною людиною і ніколи не міркував на політичні теми, раптом сказав: Що ти ридаєш? Що ти плачеш? Мама каже: Сталін помер! Як же ми тепер житимемо?» І тато раптом сказав перше і останнє брутальне слово, яке я від нього чув у житті:«Дура». Чомусь я це запам'ятав.

З твоєю конституцією на кухню треба ходити як до музею: нічого не чіпати і тільки дивитись.

Коли паровоз на паровоз летить, взаємна аварія виходить, однак.

Коли хтось каже, що він поляк, француз, єврей, татарин, грузин, його в цьому ніхто не звинуватить. Але якщо скажеш:«Я російська», — одразу розпочинаються розмови про шовінізм. Це тенденційна несправедливість!

— Вгадайте, що трапилось у мене на роботі?
- Динозаври померли мільйон років тому?

Нам кажуть, що чоловікам потрібна білизна... розумієте... мереживне, щоб виглядати як гарний торт.«Замало того що ти любиш мене і хочеш бути зі мною. Ти маєш бути як тістечко French Fancy.»
Загалом жінкам це не потрібно. Зазвичай їх приваблює уніформа. Тож не важко здогадатися, чого вони хочуть. Фашисти – ось хто їх приваблює.

Я не хочу здатися брутальним... Але ви взагалі хто? Я про вас ніколи не чув, ніхто в Європі про вас ніколи не чув. У вас харизма мокрої ганчірки підлоги і вид дрібного службовця банку.

— Містер Мослі чекає на пропозиції щодо тих, на кого можна покластися в Лондоні.
— На мою думку, найталановитіший організатор на півдні це Алфі Соломонс.
- Він мертвий. І він єврей. Згідно з поглядами нашого боса, те що він мертвий менш важливо, ніж те, що він єврей.

- Архітектор попередив, що якщо я не повернуся до джерела - опівночі Зіон буде зруйнований.
- Перестань. Ми з тобою не можемо передбачити наслідків нашого вибору, а наслідків самого існування вибору.
- Чому?
— Він не знає, що означає саме поняття — вибір.

— Повії люблять релігійні символи.
— Просто люблять ставати навколішки.