— Ти цинічна.

— Я захищаюся.

Від люті кров закипіла в його жилах, йому хотілося закричати; але королі, скуті власною величчю, що неспроможні піддаватися першому пориву, яким керується звичайна людина у пристрастях чи разі самозахисту.

Хоробр той, хто має можливість захищатися. Все інше — вихваляння.

Мабуть, коли останній обладунок пробитий і в проломі світить голе серце, тільки й можна закритися нахабною усмішкою.

— Жозефе, мені довелося розкрити при тобі один із моїх секретів, одну з дуже дієвих жіночих хитрощів!
- Яку?
— Нападати, замість захищатися. Звинувачувати самій, а не виправдовуватись, коли тебе підозрюють. Загалом, кусатися першою та болючішою.

Іноді бути стервом - єдиний спосіб захисту для жінки.

Не обманюйте себе всякими«ще разок»,«останній раз»,«останній укол»… Тому що це справді може стати останнім разом. Навіть людина, яка ніколи не піднімала на вас руку, здатна озвіріти. Він набагато гірший, ніж ви думаєте, він здатний вас убити. Можливо, йому цього навіть хочеться, просто не вистачає духу. Тікайте звідти, куди очі дивляться, поки він не зібрався з духом. Він вас не любить. Йому на вас начхати, ви йому байдужі, його любов - всього лише спосіб завдавати вам біль. Цього він хоче, це й робитиме. Не сподівайтеся, він не зміниться, хіба що на гірше. Чим краще ви будете, тим гірше ставатиме він.

Якщо ти прийшов залякати, ми не злякалися.
Якщо ти прийшов торгуватися, ми свої життя знайшли не на ринку.

Перша – це двері сну. Сон пропонує нам притулок від світу та його болю. Сон прискорює протягом часу, відокремлюючи і віддаляючи нас від того, що завдало нам болю. Поранені часто втрачають свідомість, а люди, що отримали страшні звістки, непритомніють. Так розум захищає себе від болю, проходячи через перші двері.

... Тому що пирхати - це набагато більш захищена позиція.