Вони нікому не дозволяли торкнутися себе. Здебільшого віддавав перевагу самотності. Тревор думав, що коли він не зможе малювати, він помре. Цю можливість він завжди зберігав захованою в куточку свідомості: втіху мотузки чи бритви, впевненість отрути на полиці, яка тільки й чекає, щоб її проковтнули. Але, йдучи, він нікого не візьме із собою.

Докладніше

Городяни ховали інженера-самогубця. Ті, хто проводжав небіжчика, пояснювали:
- Тут це буває частенько! Не всі витримують. Що ви хочете? Адже іноді газети чотири місяці не приходять...

Докладніше