Максим Горький (Олексій Максимович Пєшков). В. І. Ленін
Російська людина звикла вигадувати життя собі, робити ж її погано вміє...
Російська людина звикла вигадувати життя собі, робити ж її погано вміє...
- Що ти вивчаєш?
- Російську літературу та слов'янські мови.
- О чудово! Це цікаво!
- Так.
- Ким потім будеш?
— Таксистом, продавцем хот-догів, наркодилером весь світ для мене відкритий.
У традиціях російських людей входити настільки глибоко у мотиви злочинця, що мало не починати йому співчувати. У цьому – душа народу. Тут нічого не вдієш. Надто вже наш народ страждав завжди. Від влади страждав, від кого тільки не страждав.
Культурологи постійно відзначають ту саму рису американців та багатьох європейців: і тим і іншим пояснили сенс якогось обряду чи російської традиції, пояснили правильно, проте це пояснення так і залишилося незрозумілим.
- Це правда, - сказав він, - що Т-34 у супротивника ще недостатньо. Але ви, Паулюс, не забувайте про попередження Бісмарка: росіяни довго запрягають, зате вони швидко їздять. З історії нам відомо, що Росія завжди до війни не готова, але якимось дивним чином вона виявляється переможницею.
Чому російські перекладають у таких кількостях абсолютно ніякі, стереотипні романи з Англії — тоді як самі російські автори, з якими я познайомився у вас, не мають змоги публікуватись.
— Якщо росіяни хочуть, щоб ми [американці] вважали їх цивілізованими людьми, чому вони не розмовляють цивілізованою мовою?
Я спілкуюся з росіянами, які живуть на заході, і вони описують росіян... чуттєво. Вони кажуть:«Це найкращі люди у світі! Я їх ненавиджу. Я їх люблю, але ненавиджу. Вони такі байдужі, такі тупі, але найрозумніші люди з тих, що коли-небудь мені зустрічалися. У них дивовижне мислення. Вони неймовірно завзяті. Дуже духовні, але холодні, тобі нічого не розкажуть. А потім тобі все розкажуть. Все, що траплялося у них у житті. Все, що траплялося з мамою, татом, бабусею, дідусем... З усіма! А потім наполягають, щоб ти залишився на вечерю та з'їв усе, всю їжу. І стільці, і фіранки!
І ось я слухаю їх і думаю:«Ух, ти! Я й не знав, що все так складно!
А вони:«Та нічого тут складного! Простіше простого! Що з тобою не так? Ти тупий чи зрушений? Або і те, й інше? І ти жирний! Не люблю жирних! З'їж ось це».
Це дуже чуттєво.
Хто любить народ російський – не може не любити церкви. Бо народ та його церква — одне. І лише у росіян це — одне.
Росіяни всі бояться. Навіть росіяни росіян бояться. Я сам російський, знаю, про що говорю.