- Ларисо Дмитрівно!
— Що, Сергію Сергійовичу?
- Ви не боїтеся?
- Я з Вами нічого не боюся!
Потягнувшись до Емми, я ризикнув усім, що мав. І щодня я продовжував ризикувати тим, що в мене залишилося. І тим самим я поринув у світ, якого колись і уявити не міг. І в цьому світі я жив серед дивовижних людей і робив божевільні вчинки, виживаючи в неймовірних умовах. І все це тому, що я дозволив собі мати почуття до однієї дивної дівчини.
Легко любити когось, до кого не дотягнутися, адже нічим не ризикуєш.
Весь світ живе у ризику. Ніхто не застрахований від усього. Тобі здається, що все стабільне, але це не так. Це лише ілюзія. Ти думаєш, у тебе під ногами твердий ґрунт, але насправді це – хмари. А хмари можуть розтанути будь-якої миті.
Життя - це ризик. Тільки потрапляючи у ризиковані ситуації, ми продовжуємо зростати. І одна з найбільш ризикованих ситуацій, на які ми можемо наважитися, - це ризик полюбити, ризик виявитися вразливим, ризик дозволити собі відкритися перед іншою людиною, не боячись ні болю, ні образ.
У житті кожного бувають моменти, коли слід кинутися в прірву, щоб нарешті переконатися, що завжди умів літати.
Тільки ті, хто ризикує зайти надто далеко, здатні з'ясувати, як далеко вони можуть зайти. (Лише той, хто ризикне зайти надто далеко, набуде можливості дізнатися, на що він здатний.)
— Знаєш що, старий, я вже ситий по горло твоїми замашками камікадзе.
- Який нафіг камікадзе? Я – ніндзя!
— Томас Шелбі був прохідником та підривником. І його прохання настільки забавні, він просить міністерство дати йому експортну ліцензію імперії і вказав конкретні країни: Індія, півострів Малако, Канада та Росія. Також він планує перевезення фабричних товарів з Бірмінгема до Попленду.
— І ви збираєтесь виконати його прохання?
- А що такого, майоре Кемпбелл? Ми просимо його вчинити вбивство від імені корони, він ризикуватиме своїм життям, його прохання на цьому тлі мінімальні. Загалом перекинутися парою слів за ланчем із міністрами.
— Сер, за всієї поваги, Томас Шелбі — вбивця, головоріз, бандит та гангстер.
— Так, але він рив тунелі під ворожим фронтом, щоби нам не знесли голови артилерією.
Потрібно ризикувати заради того, що важливо.