Мені здавалося, що це просто дружба, доки не з'явилася ревнощі.

Хвороба ревнивця настільки злоякісна, що все рішуче перетворюється нею в їжу для себе.

Допитувати свого партнера про стосунки з іншими – це прихована форма мазохізму.

Ревнощі в розумних межах завжди прикрашає чоловіка.

Від тебе смердить чужою любов'ю.

Ревнощі та заздрість, як ніч і день – одне неминуче народжує інше.

Ревнощі болісніші за будь-яку хворобу, особливо ревнощі за підозрами, без доказів. Коли є доказ, тоді кінець і ревнощі, здебільшого і самої любові, тоді знають принаймні, що робити, а доти – мука!

Ревнощі - це не доказ любові, це доказ прав власника. Тільки ось інша людина - це не будинок, його у власність не візьмеш.

Чоловік ревнує, бо надто любить себе самого; жінка ревнує, бо недостатньо любить себе.

Літні люди вже завжди ревниві.