Один день свободи дорожчий за ціле життя в ланцюгах.

З колишніх рабів виходять найжорстокіші господарі. (Немає більш жорстокого пана, ніж колишній раб.)

Той, хто може бути щасливим на самоті, є справжньою особистістю. Якщо твоє щастя залежить від інших, то ти раб, не вільний, ти в кабалі.

— Колись ти був рабом, чи не так?
— Що змушує вас думати, що я був рабом?
— Шляхетна самовідданість у твоїх очах. І прихильність до служби чогось більшого, ніж ти сам.

Краще скасувати кріпосне право зверху, ніж чекати на той час, коли воно само собою почне скасовуватися знизу.

Психологічно майже всі вони були рабами — рабами віри, рабами собі подібних, рабами пристрастей, рабами користолюбства. І якщо волею доль хтось із них народжувався або ставав паном, він не знав, що робити зі своєю свободою. Він знову поспішав стати рабом - рабом багатства, неприродних надмірностей, рабом розпусних друзів, рабом своїх рабів.

Будинок, поділений навпіл, не зможе вистояти у бурі. Я думаю, що не зможе вистояти і уряд країни, яка наполовину складається з рабів, а наполовину – з вільних людей.

Якщо раб у душі має крила – рано чи пізно він стане вільним. Якщо вільна людина носить у душі кайдани, то рано чи пізно стане рабом.

Вочевидь, новий тоталітаризм не повинен бути схожим на старий. Управління за допомогою кийків і розстрілів, штучно створеного голоду, масового ув'язнення та масових депортацій є не просто нелюдським (ніхто тепер особливо не дбає про людяність), а й явно неефективним, а в наш вік передової техніки неефективність, непродуктивність – це гріх перед Святим Духом. У тоталітарній державі, по-справжньому ефективному, всемогутня когорта політичних босів і підпорядкована їм армія адміністраторів будуть правити населенням, що складається з рабів, яких не треба змушувати, бо вони люблять своє рабство.

У Добі більше немає  господарів! Добі - вільний ельф!