М'яке кошеня, тепле кошеня.
Маленька пухнаста кулька.
Спляче кошеня, щасливе кошеня.
Мур мур мур. (Теплий, пухнастий
кошеня спить.
Згорнувся в клубочок
і бурчить.)

А я тепер маю одну лише в житті ціль,
Щоб якось дістатися в той західний Марсель.
Там дівки танцюють голі, там пані в соболях,
Лакеї носять вина, а злодії носять фрак.

Усі ми лише частина пісні. Я просто слухаю музику.

- Обожнюю цю пісню!
- Я люблю тебе!
- Що?
- Це назва пісні!
- Ах, ну так, Луї Армстронг!

Я знаю кінцівку пісні, але не знаю, чим усе це скінчиться. Я знаю, що означає ця пісня, але геть-чисто не знаю, що все це означає. Може, й нічого. Може, ні те ні інше і не повинно нічого означати, адже є така можливість. Ніщо воно завжди є.

— Тепер, коли я маю хтось, я не хочу, щоб думали, що я ніхто.
- Значить, якщо у мене нікого немає, я ніхто?
- Ти ніхто, поки тебе ніхто не любить.
- Страшно подумати, що колись мені подобалася ця пісня. Це гімн комплексів.

— Поки не страждаєш, пісні про кохання не цікавлять.
— І зрештою розумієш, що насправді всі ці радісні пісні сумні.

Ти знаєш, що це хороша пісня, якщо ти можеш обдерти її до голої форми і зіграти тільки на якомусь одному інструменті – на акустиці або на піаніно. Якщо щось все ще чіпляє, тоді ти знаєш, що це гарна пісня.

Знайшла тебе у ліжку я.
І ти загадка для мене.
Звідки ти, подай мені голос
Кучеряве чорне волосся.

- Вам веселу пісню чи сумну?
- Сумну.
- Добре, але попереджаю, я розіб'ю вам серце.
— Вже розбито...