— Знаєш, коли люди співають?

— Коли немає  слуху та голосу?

— Коли вони щасливі!

– Про тебе складуть тисячі пісень.

— Сумних?

— Вони найкращі.

Чим більше у мене проблем, тим краще мої пісні.

Просто мені здається, що якщо мені так подобається ця пісня, то ця пісня про мене. Це моя пісня. Про моє життя. Хоча її виконав людина, яка не знає мене і взагалі ніколи не дізнається, що я живу. Але ця пісня про мене.

Гарні спогади наче гарна пісня: не хочеться, щоб вони закінчувалися.

Я не поділяю пісні на «з матом» і «без мату», я поділяю на хороші та погані.

Знаєте, яке в мене почуття? Наче я всередині пісні – розумієте?

Краса – не потреба, а екстаз. Це не образ, що вам хотілося б бачити, і не пісня, що вам хотілося б чути, але образ, який ви бачите, навіть якщо зімкнете очі, і пісня, яку ви чуєте, навіть якщо закриєте вуха.

Музика – це чудово. Я запам'ятовую всі важливі події мого життя завдяки пісні, яку слухала на той момент.

Все можна пережити, якщо вибрати потрібну пісню.