Прогулянка незнайомим містом, якщо ви не стерли ноги, не валитесь від втоми, маєте в кишені хоч трохи грошей, а в запасі кілька днів, — це одне з найприємніших у світі занять.

Чомусь коли гуляєш просто так, цікаві місця трапляються набагато рідше, ніж якщо поспішаєш у справах і не маєш можливості пригальмувати та озирнутися.

Я хотів провести вечір у товаристві маленької групи з п'яти чоловік, а тепер мені доведеться загубитися в юрбі з шістьох.

- Джонні, у нас є невідкладна справа, а ви, якщо чесно, здорово її відкладаєте, показуючи своє рідне місто.
— Лондон — одна з найяскравіших культурних перлин світу. Який я лондонець, як не покажу його краси.
— Гаразд, ви маєте рацію, якщо вже приїхали, треба прогулятися містом.

Зазвичай я люблю тинятися навмання в незнайомому місті і впевнена, що це найкращий спосіб дізнатися його.

Для того, хто любить усамітнення, рання ранкова прогулянка те саме, що нічна прогулянка, з тією лише різницею, що вранці в природі таїться більше радості.

У мене завжди так: коли сумно, я йду. Крок  за кроком переступаю власні сумніви. Довго не міг збагнути, чому під час піших прогулянок легшає? Не може одне перебування на повітрі так зцілювати.

Я зайнятий. Я по дахах гуляю!

— Тобі подобаються довгі прогулянки під місяцем?
— Тільки якщо їх роблять люди, які мені докучають.

Я люблю гуляти ночами. Це мені більше до смаку, світ стає іншим. Пустельний, тихий та таємничий.