Є люди, які звикають до людини. Є такі, хто звикає до способу життя. Загалом, є сотні речей, до яких можна звикнути. Я ж прив'язуюсь до будинків. Мені простіше розлучитися з людиною, ніж, наприклад, із квартирою. Напевно тому, що я егоїст.

Тому, хто хоче когось прив'язати до себе, корисно проявити непоінформованість. Володіти гарною обізнаністю — значить обмежувати марнославство оточуючих, чого розумна людина завжди повинна уникати.

Як хвилі морські

Біжуть до берегів Ідзумо,

Чи залила, чи мис,

Так думки, всі мої думки

Прагнуть тільки до тебе.

Ні в чому люди так часто не помиляються, як в оцінці власних уподобань.

Закони привабливості пояснюються неймовірною сумішшю прихильності, що формується, і чистої хімічної реакції. Але навіть сильні уподобання мають свою межу. І коли вони руйнуються, якщо цього вчасно не помітити, вибух їх може зрівнятися за силою з атомною бомбою.

У деяких справах відсутність особистих уподобань вважається великою перевагою.

На його обличчі тепер ні тіні глузування. Це тому, що він відчував до життя майже дріб'язкову прихильність. У тих, хто не чіплявся за неї, на обличчі грає насмішкувата посмішка — ознака звільнення та перемоги. Вони не йдуть у небуття, вони виходять із нього.

У кожного з нас у житті є люди, без яких ми не уявляємо свого існування. Сама думка про те, що вони можуть зникнути, приводить нас у жах. Ми сліпо любимо їх і готові нескінченно довго заплющувати очі на їхні помилки та провини. І це відбувається доти, доки в нас живе віра в цю людину. Але втративши її одного разу, ми розуміємо, що замість нього всередині залишилася лише порожнеча.

Чим дорожче нам кохані, тим сильніше ми до них прив'язуємося. Так само і з народами. Чим більше ми з них тягнемо, тим більше вони люблять нас.

Кохання прощає все, крім ницості. Низькість вбиває любов, послаблює навіть споріднену прихильність ; без поваги немає  справжнього кохання.