— Доводиться вам бувати на селі, ходити босоніж?
— На жаль, лише на дачі. Коли приїжджаю на дачу, захлопую хвіртки і забуваю, хто я і що я. Ходжу босоніж, у подертих джинсах, не дивлюся в дзеркало — відпочиваю на природі. Я люблю запах весняної землі. Коли розтане лід, починає припікати сонце, від землі йде пара. Це запах мого дитинства.
Природа сповнена добрих намірів, але, як сказав Аристотель, вона може їх виконати.
Весь світ великий
від "А" до "Я",
Земля і небо, ти і я,
трава, пісок і снігопад,
і ядер атомних розпаду,
і сонця світло, і блиск місяця
в таблиці тієї укладені.
І складність у ній,
і простота,
Всесвіту нашої краси.
Люди не руйнують природу спеціально. Не ставлять такого завдання. Принаймні поки що. Вони творять. І цим руйнують. Ось у чому екологічна трагедія.
Бувають пейзажі, від яких будь-яка смертна хоч на мить, але відчує себе богом.
Після електрики зовсім кинув цікавитись природою. Неудосконалена річ.
Ліси ніколи не бувають безмовні для тих, хто розуміє їхню мову а щодо розмов, то вмій тільки розрізняти голоси лісу, і ти почуєш чимало розумних і повчальних промов.
Розмови про те, щоб жити в рівновазі з природою, – безграмотні марення. У рівновазі із середовищем перебувають лише покійники. І то коли остаточно розкладуться. Живий організм із середовищем бореться щомиті.
Планета очищає сама себе. Це треба пам'ятати в ті моменти, коли ми дуже задоволені собою. Процес лікування природний і неминучий. Дія вітру та дощу, припливи та відливи, могутні річки, що прочищають задушені, смердючі озера, – все це природні ритми, здорові прояви вселенської гармонії.