У наших жінок філософія така:
«Якщо ти одна з дитиною, без копійки грошей не пишайся. Поводься трохи скромніше».
Вони вважали, що у Марусиному важкому становищі необхідно бути втомленою, жалюгідною та залежною. Ще краще – хворий, із засмученими нервами. Тоді б наші жінки їй поспівчували. І навіть, я не сумніваюся, допомогли б.
Так? Якщо занадто горда, то нехай сама викручується... Загалом:
«Хочеш, щоб я тебе шкодувала? Дай спочатку насолодитися твоїм приниженням!

Докладніше

— Ми люди бідні, нам принижуватись все життя. Так краще принижуватися замолоду, щоб потім пожити по-людськи.
- Ні, не можу; важко, нестерпно важко.
— А легко нічого не дістанеш, все життя й залишишся нічим.
— Знову вдавати, знову брехати!
— І вдавай, і бреши! Щастя не піде по тебе, якщо сама від нього бігаєш.

Докладніше