Нам заперечать, що суспільство має мститися, має карати. Ні в якому разі. Мститися може окрема людина, карати може бог. Суспільство ж займає проміжний щабель. Кара – вище за нього, помста – нижче. Ні така піднесена, ні така низинна справа йому не личить; його обов'язок не«карати, щоби помститися», а виховувати, щоби виправити.
—... у будинку Кувалди, дев'ятнадцять нуль нуль.
— Де цей чорномаз охопив таку клікуху?
- Ти бачив руку цього негритенка, так?
- Так.
— Отож його й прозвали Кувалдою. Він зламав руку Джиммі десятифунтовою кувалдою. Три роки тому Лестор Джеймс на прізвисько Кувалда, був ***нно здоровим жеребцем. У нього була ціла стайня кобил, яких він стрімко за розкладом. Але щотижня йому хотілося чогось особливого. І якось Лестер зайшов у шинок зі стриптизом. Він там запал на білу телицю на ім'я Рейвен, яка відчайдушно крутила цицьками. Ну і Лестер її відразу захотілося по-цікавому. А коли вона послала його на ***, захотілося ще більше. Він підсипав їй чарівного порошку і затяг до себе на хату. Там їй подітися вже не було куди. Ну і він відірвався як міг - ***ал її в усі дихальні та пихательні, та причому з вигадкою. Ну а потім у нього знову встав і вирішив остаточно її опустити і змусив її відсмоктати. Загалом, видає він їй на думку і тут... Бам! Вона відкусила йому ***. Під корінь. На щастя *** знайшли і пришили назад, але після цього він працює зовсім не так. А біда в тому, що подібні історії миттю розносяться. Ну і щоб це припинити, щоразу, коли хтось заговорить про це, він негайно ашит їх кувалдою. Тому його так і звуть.
- Ну, а Джіммі?
— Ну, як не крути з часом подібніісторії виходять з-під контролю. І якось Кувалда спізнився на вечірку. А Джіммі візьми і запитай його: Ти де був? Дрочив, чи що? Ну а далі — раз, і Джіммі зламана рука.
— Вони всі бояться вашої помсти.
— Виходить, вони вже програли. Чим більше я дізнаюся про своїх генералів, тим менше їх поважаю. Візьмемо, наприклад, Вітеллі - блискуча репутація, але в ньому немає відваги, він готовий вражати лише беззахисних.
У лісах, і в степах, і в горах,
Сліпі губили незрячих.
Але хтось відкинув свій страх,
Прозрів і вирішив жити інакше. Він першим рушницю опустив,
промовивши:«Світ вашому дому».
Він першим іншого пробачив,
Але чи це ясно іншому?
Який жах! Такі речі не спускаються! Треба йому помститися! Давай дочекаємось зими і підмовимо його лизнути язиком залізяку?
Найстрашніша ляпас - та, на яку в тебе немає можливості відповісти.
... хоч би замертво впасти, аби вдарити вдосталь!
Коли тебе хочуть дістати, мітять за тими, кого ти любиш.
Принцип«око за око» зробить світ сліпим.
Мститися може кожен. Мужність потрібна, щоб прощати.