Робота в поліції вимотує всіх без винятку – когось раніше, когось згодом. Згодом чорнота, з якою доводиться мати справу, неминуче проникає всередину людини.

— Довбані копи.

— Вони просто роблять свою роботу, Діне.

— Ні, вони роблять нашу роботу, тільки нічого в ній не тямлять, відморозки.

Ти стаєш поліцейським, щоб ніхто не страждав. Але, зрештою, найбільше страждаєш ти.
Стаєш поліцейським, щоб ніхто не помер. Але, в результаті, помирає твоя найближча людина.
Стаєш поліцейським, щоб усі були щасливі та любили одне одного … Але, зрештою, ніхто тебе не любить.
Тож винний від тебе біжить. Невинний чіплятиметься до тебе. Ти залишишся сам.
Самотність – це наша доля.

Дружити з ментом і не юзати його це просто моветон.

- Ти в порядку?
— Так, я тримав усе під контролем.
— Ти ховався за тістечками!

Мавпа - полісмен у потенції.

— Знаєш, що ми не подумали?
- Про що?
— Можна здатися владі, туди Бенедиктові не дістатись.
- Здорово. Дзвони копам, скажи, що ми взяли Белладжо, і нас надійно сховають від Бенедикта, років на двадцять. Сподіваюся, Тесс і там буде поряд.
— І дітлахи у тюремних робах.
- Так...

— У нашій системі одне з двох: або в тебе бездоганна репутація, і район купається в лайні, або його можна буде якось вичистити, але тоді тебе за це й виб'ють... Ми ж з тобою знаємо — ті, хто працює, у нас не вітаються.
- Цікава теорія. Постарайся зробити мені гібрид.
- Гібриди - штука небезпечна. Мічурін знаєш як загинув? На сосну поліз за кропом, а його кавуном накрило.

— Треба викликати поліцію.
- Так. [Стріляє п'ять разів у повітря] Вже їдуть.

— У мене завжди була слабкість до чоловіків у формі.
— А в мене завжди до них якась твердість …