Подорож найкращий цілитель.

У будь-якій частині світу я почуваюся як удома. Для типу, подібного до мене, найважче почуватися, як удома, саме вдома.

Є на світі чимало людей, які з дитячих років мріють про подорожі та пригоди, щоб не лише в очах сторонніх, а й у своїх власних здаватися героями. А коли життя стикає їх із довгоочікуваними пригодами, коли небезпека близька, вони думають із каяттю:«Який чорт мені все це потрібно, понесла ж мене нелегка!»

... я взагалі люблю їхати, тому що, не виїхавши з одного міста, досить важко приїхати в інше, а приїжджати мені подобається найбільше на світі.

Поїзди – чудові; я обожнюю їх, як і раніше. Подорожувати поїздом означає бачити природу, людей, міста та церкви, річки, – по суті це подорож життям.

Іноді, коли люди їдуть у подорож, вони тікають від чогось.

Сприятливі місця, де досі не був.

Зі мною теж таке буває. Дивлюся на карту — і раптом виникає дике бажання поїхати невідомо куди. Якнайдалі від зручностей і благ цивілізації. І на власні очі побачити, які там пейзажі і що в тих краях взагалі відбувається. До лихоманки, до тремтіння. Але звідки тобі це бажання з'явилося, нікому пояснити не можеш. Цікавість у чистому вигляді. Нічим не зрозуміле натхнення.

З якого дива відвідувати одне і те ж місце, коли в світі ще стільки незвіданих куточків?!

Він вирушив підкорювати нові землі тільки з тим, що було вбрано на ньому, бо нічого не бажав нести з собою з Честер Мілла. Окрім кількох приємних спогадів, але для них йому не потрібні були ні валізи, ні навіть рюкзак.